Книга Марія Семенова, Цикл «Вовкодав»

Марія Семенова
цикл «Вовкодав»

«Вовкодав»
«Знамення шляху»
«Право на двобій»
«Самоцвітні гори»
«Истовик- камінь»

читаем далі

волкодав

мир був твердий до нього, і він платив миру тією же монетою. Нікому не вірив і нічого не боявся. Він — людина, випалена зсередини, останній воїн з роду Сірого Пса, воїн по імені Вовкодав

право на Двобій

он повернувся. Він пройшов крізь Врата інший світу, щоб продовжити свій двобій зі злом. Холодна сталь берегла його вдень, собача вовна — уночі. Він був останнім у роді, але, поки він був живий, Сірі Пси не втратили своє право на двобій.

истовик Камінь

плен. Рабство. Підземні рудники. Страшна каторжна праця, але ще страшнее, коли колишній друг перетворюється в лютого ворога, а ті, до кого потягнулася душа, один за Іншим ідуть у небуття… Щоб відвоювати волю й зберегти в собі людини, хлопчик по імені Щеня стає Вовкодавом…

знамение Шляхи

Усе чаші Вовкодав буде терзатися питанням про своє земне призначення. Заради якого здійснення доля зберігала його в тьмі підземних рудників, виводила живим зі смертельних двобоїв, оберігала в крижаній пустелі й серед мов нещадного полум’я? Лише в призначений Строк визначене відкриється йому… Але раніше Вовкодава чекає смертельний двобій із кревним ворогом, відважним і гідним воїном, людиною, який в іншім житті він зволів би вважати другом. Із сином Людожера — прославленим кунсом Винитаром.

Самоцвітні Гори

самоцветние гори — страшний підземний рудник, що поглинув тисячі й тисячі людських життів. Колись саме сюди привезли проданого в рабство хлопчика, що пізніше одержав ім’я Вовкодав. Хлопчик зумів зробити неможливе — він залишився живий і вирвався на волю. Через роки Останній воїн з роду Сірого Пса вертається до Самоцвітних гір. Йому знову має бути спуститися в похмурі штольні, повні жаху й страждань. Життя — ніщо поруч із виконанням обов’язку, і Вовкодав іде до рудника, як ішов колись у замок Кунса Винитария на прізвисько Людожер. Іде, не розраховуючи повернутися назад.

пароль на архів: www.goldbook.ws